Знак - філософський словник - енциклопедії & словники

Див. Також `знак` в інших словниках

-а, м. 1. Позначка, зображення, пред-мет, к-римі відзначається, позначається що-н. умовний з. Дорожні знаки (на автомобільних дорогах, на вулицях: що інформують про особливості дороги, про правила руху). Товарний з. (На товар, виробі, який відрізняє вироби даного підприємства). Грошові знаки (те саме, що гроші в 1 знач.). 3. поштової оплати (марка). 2. Зовнішнє виявлення, ознака чого-н. Знаки уваги. Мовчання - з. згоди. Поганий з. (Погана ознака). 3. Жест, рух до-рим сигналізують, повідомляють що-н. Подавати знаки рукою. 4. знак мовної - значуща одиниця мови (в 1 і 4 знач.) (Спец.). * Відзнаки - ордена, медалі, нагрудні знаки, к-римі нагороджуються військовослужбовці. Знаки відмінності - знаки на форменому одязі, що позначають звання, належність до роду військ, до спеціальних служб. В знак чого, привід з рід. п. - з метою демонстрації чого-н. на доказ чого-н. Подарувати в знак дружби. Догляд в знак протесту. Під знаком чого, в знач. прийменника з рід. п. - ха.

Знак матеріал, чуттєво сприймається предмет (явище, дія), який виступає як представник іншого предмета, властивості або відносини. Розрізняють мовні і немовні знаки; останні діляться на знаки-копії, знаки-ознаки і знаки-символи; розуміння знаків неможливо без з'ясування його значення. Див. Смуток.

Слово - похідне від загальнослов'янської znati в значенні «відрізняти, помітити». У давньоруській мові слово вживається з XI ст.

Похідні: знаковий, значимий, значимість.

ЗНАК, предмет (явище, дія), який виступає як представник стародавнього предмета, властивості або відносини і використовується для придбання, зберігання, переробки і передачі інформації. Розуміння знака неможливо без з'ясування його значення.