Види, перетину, розрізи

Види, перетину, розрізи

в) похилі. якщо січна площина складає, наприклад, з горизонтальною площиною проекцій кут, відмінний від прямого (розріз А-А, рисунок 15).

Вертикальні розрізи поділяються на:

- фронтальні. якщо січна площина паралельна фронтальній площині проекцій (див. розрізи на малюнках 9, 10, 11, 12 і розріз Б-Б на малюнку 14);

- профільні. якщо січна площина паралельна профільній площині проекцій (див. розріз В-В на малюнку 14).

2) в залежності від числа січних площин розрізи поділяються на:

а) прості - якщо предмет розтинають однієї січною площиною (див. розрізи на малюнках 9, 10, 11, 12 і розрізи А- А, Б - Б, В - В на малюнку 14); б) складні - якщо предмет розтинають двома і більше січними

площинами (див. розрізи А-А, Б-Б, на малюнках 17, 18, 19).

3) в залежності від розташування січної площини по отноше-

нию до протяжності предмета, розрізи поділяються на:

а) поздовжні. якщо січні площині розсікають предмет уздовж його довжини або висоти (наприклад, розріз Б-Б на малюнку 14); б) поперечні. якщо січні площині спрямовані перпендіку-

лярні довжині або висоті предмета (див. розрізи А-А і В-В, малюнку 14).

Складні розрізи поділяються на ступінчасті. якщо січні площині паралельні між собою (наприклад, розрізи А-А і Б-Б на малюнку 17), і

Види, перетину, розрізи

ламані, якщо січні площині перетинаються під кутом не рівним 90 0

(Наприклад, розрізи А-А на малюнках 18, 19).

2.3 Правила позначення розрізів

При виконанні розрізу положення січної площини вказують лінією перетину (крім випадків, викладених нижче). Для лінії перетину застосовують разомкнутую лінію, яка складається з початкового та кінцевого штрихів (рисунок 14). Довжину штрихів приймають в межах 8 ... 20 мм, а товщину - від S до 1,5S. При складному розрізі штрихи проводять також у місць перетину січних площин між собою. На початковому і кінцевому штрихах ставлять стрілки, що вказують напрямок погляду (див. Малюнки 14, 15, 17, 18, 19). Стрілки слід наносити на відстані 2..3 мм від кінця штриха. Початковий і кінцевий штрихи не повинні перетинати контур відповідного зображення.

У початку і кінця лінії перетину (близько стрілок), ставлять одну й ту ж велику літеру українського алфавіту. Букви наносять близько стрілок, що вказують напрямок погляду, а при необхідності і у місць перетину січних площин з боку зовнішнього кута.

Розріз відзначається написом на кшталт «А-А» (завжди двома буквами через тире).

Фронтальним і профільним розрізах, як правило, надають положення, що відповідає прийнятому зображенню для даного предмета на головному вигляді креслення (рисунок 14). Горизонтальні, фронтальні і профільні розрізи можуть бути розташовані на місці відповідних основних видів. Наприклад, на малюнку 14 простий горизонтальний розріз А-А розташований на місці виду зверху, простий фронтальний розріз Б-Б - на місці головного виду, а простий профільний розріз В-В на місці виду зліва.

Прості похилі або вертикальні розрізи в випадках, коли секу-

щая площину не паралельна фронтальної або профільній площинах

проекцій, повинні розташовуватися відповідно до напряму, зазначеним стрілками на лінії перетину. Допускається розташовувати такі розрізи на будь-якому місці креслення (розріз А-А, рисунок 15), а також з поворотом з-

браженія. В цьому випадку до напису А-А додають знак повернуто «» (див. Малюнок 15).

Прості розрізи виконуються однією січною площиною.

2.4 Позначення простих розрізів

Для простих горизонтальних, фронтальних і профільних розрізів положення січної площини не відзначають і розріз написом не супроводжують при одночасному виконанні наступних умов:

1) якщо січна площина збігається з площину симетрії предмета в цілому;

2) якщо зображення розташовані на одному аркуші

3) якщо зображення розташовані в безпосередній проекційної зв'язку;

4) якщо зображення не розділені якимись іншими ізображе-

Наприклад, на малюнках 10, 12, 16, виконані прості фронтальні розрізи, у яких: січна площина збігається з площиною симетрії предмета в цілому; зображення знаходяться на одному аркуші і в безпосередній проекційної зв'язку; між зображеннями немає інших зображень, тому положення січних площин не відзначено, і розрізу не надписані.

Примітка. якщо будь-який з вище перерахованих умов буде по-

Шено, то простий розріз слід позначити.

2.5 Складні розрізи

Складні розрізи отримують в результаті застосування декількох се-

кущіх площин. Складні розрізи застосовують в тих випадках, коли прості розрізи не дозволяють досить просто пояснити форму предмета і його елементів.

Складний розріз називається ступінчастим. якщо застосовуються при утворенні розрізу паралельні між собою січні площині.

При виконанні східчастих розрізів січні площині умовно поєднують в одну площину і зображення будують, вважаючи, що всі частини перетину належать одній січної площини (див. Розрізи А-А і Б-Б, рисунок

Види, перетину, розрізи

Складні ламані розрізи утворюються січними площинами, пе-

ресекающіміся під кутом. відмінним від прямого кута (малюнки 18, 19). Одну з січних площин зазвичай розташовують паралельно одній з площин проекцій.

При виконанні ламаних розрізів січні площині умовно пово-

рачівают до суміщення в одну площину. яку мають у своєму розпорядженні парал-

лельно однієї з площин проекцій. Якщо суміщені площині будуть паралельними однією з основних площин проекцій, то ламаний розріз допускається поміщати на місці відповідного виду. Наприклад, на малюнку 18 вертикальна площину повернена до суміщення з фронтальною, і розріз поміщений на місці виду спереду, а на малюнку 19 вертикальна площину поєднана з профільної площиною і розріз розташований на місці виду зліва.

Види, перетину, розрізи

При повороті січної площини елементи предмета, розташовані за нею, викреслюються так, як вони проектуються на відповідну площину, з якої виробляється суміщення.

Наприклад, на малюнку 18 контур виступу, розташованого за січною площиною, проектується без спотворення на фронтальну площину проекцій. Виняток становлять елементи предмета, розташовані в площині, паралельній січної площини. Їх слід викреслювати

Малюнок 20 так, як вони проектуються на власну площину, тобто повертати разом з січною плоско

стю. Наприклад, на малюнку 20 вушко деталі, розташоване за січною площиною, повернуто разом з січною площиною

Складні розрізи завжди позначаються. При цьому лінія перетину складних розрізів складається з початкового та кінцевого штрихів. а також уг-

лових штрихів в місцях перетину січних площин. Правила оформлення та креслення лінії перетину ті ж, що і для простих розрізів. Позначати кутові штрихи лінії перетину буквами рекомендується в тих випад-

ях, якщо на одному зображенні зустрічається кілька складних розрізів і

тому існує небезпека помилки в позначенні січних площин.

2.6 Місцеві розрізи

Місцевий розріз - зображення предмета служить для виявлення

конструктивних особливостей предмета лише в окремому, обмеженість

ном місці. Місцеві розрізи виділяються на вигляді суцільної хвилястою лінією товщиною S / 2 ... S / 3, причому ця лінія не повинна збігатися з какимилибо іншими лініями зображення. Місцевий розрізу не позначається на кресленнях. На малюнку 21 місцевими розрізами виявлені паз для сегментної шпонки, центровий отвір і два глухих циліндричних отвори.

Види, перетину, розрізи

Перетин - зображення фігури. отримане при уявному розсіченні предмета однією або декількома січними площинами. У перетині

зображують тільки те, що виходить безпосередньо в січної площини.

Класифікація перетинів і їх структурна зв'язок показані на малюнку

За місцем свого розташування перетину. що не входять до складу розрізу, діляться на:

винесені (малюнки 23, 24, 27, 28);

накладені (малюнки 26, 30).

Винесеним перетинах слід віддавати перевагу перед накладеними, так як останні затемнюють креслення і виникають незручності при нанесенні розмірів.

Винесеним називається перетин. розташоване поза контуром основного виду (див. малюнки 23, 24, 27, 28), а накладеним - перетин. розташоване на зображенні предмета (див. малюнок 26, 30).

Контур винесеного перерізу виконують суцільною основною лінією S. такий же, який викреслюють контур предмета (малюнки 23, 24, 27, 28). Перетин штрихують під кутом 45 о к основного напису креслення.

Види, перетину, розрізи

Контур накладеного перерізу зображують суцільною тонкою лінією S / 2. причому контур виду на місці розташування накладеного перерізу не переривають (малюнки 26, 30).

Види, перетину, розрізи

тільки одне перетин і все лінії перетину позначають однаковими буквами (рисунок 33, перетин А-А).

Винятки із загального правила для перетинів.

Якщо січна площина проходить через вісь поверхні обертання. то в перерізі зображують лінії розташовані за січною площиною.

що відносяться до цієї поверхні (малюнки 24 а - перетин А - А, 27, 32 - перетин Б - Б, 33 - перетин А - А).

Якщо січна площина проходить через некруглих отвір і при цьому фігура перетину виходить що складається з окремих не зв'язаних між-

ду собою частин, то слід замість перетинів застосовувати розрізи (рисунок

32, розріз А-А замість розтину).

4 виносних елементів

Виносні елементи застосовують у тих випадках, коли окремі елементи деталей мають невеликі розміри і на кресленні досить важко показати їх геометричні, технологічні особливості.

Виносної елемент - додаткове окреме зображення

(Зазвичай збільшене) будь-якої частини предмета, що вимагає графічного та інших пояснень щодо форми, розмірів та інших даних.

На виносному елементі крім зображення форми проставляють всі необхідні розміри і наносять подробиці, які не повторюються на проекціях, до яких відноситься внесений елемент (рисунок 34). Виносної елемент може відрізнятися від відповідного зображення за змістом, наприклад, зображення може бути видом, а виносний елемент розрізом (рисунок 35). Виносної елемент розташовують можливо ближче до відповідного місця на зображенні предмета.