Субсидіарну відповідальність, правоведус

Субсидіарну відповідальність - вид додаткової фінансової відповідальності, яку несе керівник або засновник юридичної особи всім своїм майном за непогашені боргові зобов'язання організації перед кредиторами та державними уповноваженими органами. В першу чергу, субсидіарну відповідальність спрямована на захист прав кредиторів, порядок її застосування прописаний в ст.399 ГК РФ.

Види субсидіарної відповідальності

Субсидіарну відповідальність щодо юридичних осіб може бути двох видів: статутна і договірна.

У свою чергу, в договірних відносинах субсидіарну відповідальність настає в разі відмови основного відповідача задовольнити пред'явлені до нього вимоги (наприклад, відповідальність поручителя п. 1 ст. 363, ст.330 Цивільного Кодексу РФ).

У разі банкрутства юридичної особи субсидіарну відповідальність за боргами директора ТОВ або засновника настає тільки, якщо у банкрута-боржника недостатньо майна для задоволення інтересів кредиторів. Однак, тут доведеться додатково надати докази винності субсидиарно відповідає особи, відсутність правового механізму реалізації регресної вимоги до основного боржника.

Хто може бути притягнутий до субсидіарної відповідальності

Кожен кредитор, засновник або керівник комерційної організації, повинен розуміти, що питання про притягнення до субсидіарної відповідальності за непогашені борги може виникнути щодо будь-якої особи, що має безпосереднє відношення до керівництва підприємством, в тому числі і при ліквідації ВП. в групу ризику підпадають:

засновники компанії-боржника;
керівник організації (директор, головний бухгалтер і т.д.);
члени органів управління компанії-боржника;
власник майна компанії-боржника;
голова ліквідаційної комісії;
контролюючі органи компанії-боржника.

Контролюючими органами визнаються: особи, які володіють більше 50% статутного капіталу; особи, які мають право розпорядження більш ніж 50% акцій (якщо юридична особа - акціонерне товариство); члени ліквідаційної комісії; особи, які мають право укладати угоди від імені боржника в період не більше 2-х років до факту подачі заяви про визнання боржника банкротом.Несоблюденіе строків подання заяви про банкрутство юридичної особи тягне за собою виникнення субсидіарної відповідальності в розмірі заборгованості, яка виникла після закінчення терміну, встановленого законом (п.2 ст. 10 ФЗ «Про неспроможність (банкрутство)»).

Законодавство України залишає право пред'явлення позову про притягнення до субсидіарної відповідальності за керуючим, призначеним на конкурсній основі. У разі не притягнення винних осіб до субсидіарної відповідальності конкурсним керуючим, позов може бути пред'явлений іншими кредиторами (п.3 ст.56 ЦК України).

Порядок залучення до субсидіарної відповідальності

Порядок залучення до субсидіарної відповідальності фізичних і юридичних осіб прописаний в ст. 399 ГК України та включає в себе наступні послідовні дії:

Відповідно до п. 3 і п. 4 ст.10 ФЗ № 127 керуючий, призначений в арбітражному порядку (конкурсний керуючий), розслідує всі обставини банкрутства підприємства.
Після того, як юридична особа офіційно визнається банкрутом і складено реєстр вимог кредиторів, конкурсний керуючий може подати позов про притягнення в субсидіарної відповідальності винних осіб, з клопотанням про призначення експертизи на встановлення ознак фіктивного та умисного банкрутства (п. 4. ст.10 ФЗ -127).
У випадках, коли конкурсний керуючий не може встановити обставини банкрутства, кредитор має право подати до суду клопотання про проведення відповідних заходів, спрямованих на виявлення названих обставин.

При позитивному висновку експерта кредитор набуває право вимоги від конкурсного керуючого подачі позовної заяви на субсидіарну відповідальність з подальшим оскарженням його дій в разі проведення процедури банкрутства організації.

Умови залучення до субсидіарної відповідальності в разі банкрутства підприємства

Для того, щоб залучити до субсидіарної відповідальності юридична особа, яка має непогашені заборгованості перед кредиторами, слід дотримуватись таких умов:

Повинно бути в наявності рішення арбітражного суду про визнання підприємства-боржника банкрутом, яке набрало законної сили.
Повинен бути встановлений розмір вимог кредиторів.
Формування і реалізація конкурсних дій по вибору керуючого і реалізації майна боржника повинні бути завершені повністю.

Виконання таких умов необхідно з метою визначення розміру відповідальності контролюючих органів в цілому, яка визначається як різниця між сумою, необхідної кредиторами, і розміром коштів, виручених від продажу майна боржника. Субсидіарну відповідальність щодо контролюючих органів має місце тільки у випадках недостатності майна боржника для погашення всієї кредиторської заборгованості (ст. 10 127-ФЗ).

Підстави для притягнення до субсидіарної відповідальності

Чинне українське законодавство передбачає кілька підстав для залучення фізичної особи, що має відношення до керівництва компанії-боржника, до субсидіарної відповідальності.

Відповідно до ст.15 ФЗ «Про товариства з обмеженою відповідальністю», у випадках оплати часткою в ТОВ не грошовими коштами. учасники і незалежний оцінювач несуть солідарно субсидіарну відповідальність за борговими зобов'язаннями суспільства в сумі, що дорівнює завищення вартості майна боржника. В даному випадку термін дії субсидіарної відповідальності становить 3 роки з дня реєстрації ТОВ або внесення змін про збільшення капіталу до Статуту товариства.

Термін давності субсидіарної відповідальності

Термін позовної давності у разі залучення до субсидіарної відповідальності учасника товариства-боржника становить 3 роки з моменту прийняття арбітражним судом рішення про визнання банкрутом боржника, відкриття ліквідаційної процедури, виборі і затвердження конкурсного (зовнішнього) керуючого.

Також відзначимо, що законодавство України передбачає випадки неможливості залучення фізичної особи до субсидіарної відповідальності:

при відсутності винне вчинених дій керівником і учасниками (засновників) компанії-боржника;
якщо субсидіарну відповідальність суперечить закону - при офіційній ліквідації ТОВ не застосовувалася в установленому порядку процедура неспроможності (банкрутства); відповідно до ст. 419 ГК РФ, зобов'язання припиняється разом з ліквідацією підприємства, як юридичної особи.

Доброго дня, Ірино! Варіант банкрутства є єдиним способом за чинним українським законодавством залучити до субсидіарної відповідальності засновників ТОВ. Як варіант непрямого впливу на керівництво ТОВ можна розглянути написання заяви в правоохоронні органи про вчинення зазначеними особами шахрайства або інших злочинів. Проведення перевірки може простимулювати засновників погасити борги.

Галина Євгенівна

Товариство власників житла відповідає за своїми зобов'язаннями всім своїм майном. Товариство власників житла не відповідає за зобов'язаннями членів товариства. Члени товариства власників житла не відповідають за зобов'язаннями товариства. Ці положення законодавства свідчать про те, що ніхто із засновників та учасників ТСЖ, визнаного банкрутом, не може бути притягнутий до відповідальності за боргами цього ТСЖ. Тому вимоги до ТСЖ можуть бути задоволені тільки за рахунок майна ТСЖ.