Стаття 23

У разі заявлення відводу суд повинен вислухати думку осіб, які беруть участь

в справі, а також заслухати особу, якій заявлено відвід, якщо відводиться бажає

дати пояснення. Питання про відвід вирішується судом у нарадчій кімнаті.

Питання про відвід судді або народного засідателя дозволяється іншими

суддями під час відсутності відведеного. При рівній кількості голосів, поданих за

відведення і проти відводу, суддя або народний засідатель вважається відведеним.

Відведення, заявлений кільком суддям або всьому складу суду, вирішується

цим же судом у повному складі простою більшістю голосів.

Відведення, заявлений судді, що розглядає справу одноособово, дозволяється

Питання про відвід прокурора, представника громадської організації або

трудового колективу, експерта, перекладача і секретаря судового засідання

вирішується судом, який розглядає справу.

1. Вирішення питання про результати заявленого відводу або самовідводу всіх

зазначених учасників процесу має відбуватися в рамках суворого дотримання

процесуальної форми, встановленої законом. Питання про відвід або самовідвід

вирішується тим складом суду, який розглядає справу. При цьому повинно бути

заслухано то особа, щодо якої заявлено відвід, але тільки в тому випадку,

якщо воно висловило бажання висловитися по суті заявленого відводу.

Обмін думками в зв `язку із заявою про відвід повинен проходити

до видалення суду в нарадчу кімнату. Суддя, який бажає дати пояснення по

приводу заявленого йому відводу або заявленого їм самовідводу, може зробити

це в залі судового засідання. Дача такого пояснення - це право, а не обов'язок

особи, якій заявлено відвід. Ці особи взагалі можуть не давати ніяких пояснень,

не спростував доводи того особи, яке заявило відведення. Якщо ж в процесі

бере участь прокурор, то він повинен дати висновок з приводу заявленого відводу

і обгрунтувати свою думку з цього питання.

2. Закон чітко встановлює склад суду, який вирішує заявлений відвід

або самовідвід (чч.2, 3, 4 ст.23). Вирішується це питання тільки в нарадчій

кімнаті, ніж гарантується відсутність стороннього впливу на суд.

правило поширюється і на випадки вирішення цього питання суддею одноосібно.

Верховний Суд неодноразово вказував на помилки, яких припускаються судами при вирішенні

питання про відвід суддів. Так, по конкретній справі адвокатом було заявлено відвід

головуючому - народному судді. Мотиви відведення були приведені в письмовому

клопотанні, в якому адвокат виклав репліки, які нібито мали місце з боку

головуючого в судовому засіданні, що свідчило, на думку

адвоката, про необ'єктивне ведення процесу і зумовило результат справи. Однак,

як видно з протоколу судового засідання, після заслуховування думок інших

учасників процесу питання про відвід був дозволений судом в судовому засіданні

без видалення до нарадчої кімнати в повному складі суду. У зв'язку з даними

обставинами Верховний Суд, скасувавши рішення суду, направив справу на новий

3. В окремих випадках суди допускають помилки у вирішенні питання про порядок

розгляду відводу, заявленого всьому складу суду. Так, не може бути задоволений

відведення всьому складу суду внаслідок клопотання однієї зі сторін, яка не бажає,

щоб справа розглядалася в суді за місцем проживання позивача або відповідача.

У разі задоволення такого відводу визначення повинно бути скасовано.

Ухвала суду про відвід виноситься у вигляді окремого процесуального

документа. По конкретній справі вищестоящий суд, направляючи справу на новий розгляд,

вказав на допущене порушення, що виразилося в тому, що відведення, заявлений

народному засідателю за мотивами зацікавленості його в результаті справи, був

розглянуто складом суду в залі судового засідання, де він, радячись на

4. Приватна скарга на ухвалу з питання про відвід не допускається,

оскільки ухвала суду з цього приводу не перегороджує можливість подальшого

руху справи (ст.315). Однак неправильне визначення суду про відвід може

бути опротестовано в порядку нагляду.