Що таке - нора, визначення, що означає - нора

нора [нора] ж. 1) а) Поглиблення під землею з одним або декількома ходами назовні, вириті тваринам і служить йому житлом. б) Яке-л. природне або штучне поглиблення в землі. 2) перен. розм. Маленьке, темне приміщення, тісне житло.

Тлумачний словник живої велікоукраінского мови В.Даля - "НОРА"

ж. норь злодій. (Пірнати) нозьма Донського. Язвін старий. ямина грубкою, підходом, трубою, особ. вирита тваринам; | рана підшкірна, виразка; нора і рана, перестановка букв Норка жука. Лисяча нора. Це не землянка, не власну оселю, це якась задушлива нора. Ми знайшли вовчу норіщу, логво. Суслик живе в Норочка, в норішке. У борсука нора завжди з отнорками. У Муромське повіті алебастр видобувається норами, ходами, шахтами. І лисиця біля своєї нори смирно живе. У вогонь або в воду - в гору або в нору. До пори - у нори: а в пору, в нору. Дочекаємося пори, так і ми з нори (приб. А в пору, знову в нору). Добру рости, худу по норах повзти! Чи не тюрюкай тюрю, проповзала в нору (т. Е. Діставай з землі свайку, в грі). Добра земляночки чому не нора Днем висить, бовтається, до ночі в нірку збирається (болт у вікна). | Нора, Чудс. оз. порядок Каспію. стіна ставних сіток. Норних, норовить звірок, в норі живе. Норовить щур, водиться в крутих берегах, в нірках. У нас місце сурочіна, норістий бугорнік. Норнік м. Сиб. молодий песець, молодший недопеска, що не виходить ще з нори, але більш копанца; видобувається серед літа. Норка ж. сіб. перм. ніздря. У нього норки пороти. | Твер. слухове вікно. | Водяний звірок, між видрою і хохулі, Mustela lutreola; норкову хутро цінується, на легкі шубки, Бекешко. Норкова, норчатая Бекешко не надто тепла, та міцна. Норок м. Найменший у нас хижий звір, з роду хорей, вельми близький до горностаєві, ласочка, ласка, помилково ластівка, Мustela nivalis. Нориця ж. кінська хвороба, глибока Язвін на загривку; | твер. звір норка. Нориця, норічка, норичник, норічная трава, спотворений. норишнік, помилково навмисне і коричник, зілля від кінської хвороби нориці. рослина Gentiana різн. вид. см. ископа. | Зобна, свиняча, хрестовики, Старовик, Шора, завалец, песячі головки, Scropularia різн. вид. Норічная мазь. | Норіло пор. шість з развільем, яким пронарівают невід під льодом, в підлідної ловлі риби. Нор м. Сиб. вир, ямина під водою. | Язвін на тілі, особ. глибока, підшкірна. Нор тя ізниряй! курей. лайливо; Нориця тя візьми! арх. Норіть землю, ізривать норами. Бабаки норят землі у нас, місцями всю ізнорят. Норіть що, твер. виглядати, ниріть, виріть. | Норіть рибу сиб. ловити неводом під льодом, Норіл.

Тлумачний словник української мови Д.Н.Ушакова - "НОРА"

нори, вин. нору, мн. нори, ж. Поглиблення під землею з ходом назовні, вириті тваринам і служить йому житлом. Лисяча нора. Нора борсука. перен. Маленьке темне приміщення, тісне житло (розм.). У ваші каторжні нори доходить мій вільний глас. Пушкін.