Рівні спілкування - студопедія

Чим же може визначатися якість спілкування?

1. Рівнем, на якому відбувається взаємодія;

2. Кількістю потреб, які людина задовольняє в процесі спілкування з іншими людьми;

3. Можливостями саморозвитку особистості.

Рівні спілкування визначаються, в свою чергу, загальною культурою взаємо-діючих суб'єктів, їх індивідуальними і особистісними характеристиками, особливостями ситуації і багатьма іншими факторами.

Найпримітивніший рівень спілкування - фатический (від лат. Fatuus - дурний). Він передбачає простий обмін репліками для підтримки розмови в умовах, коли спілкуються особливо не зацікавлені у взаємодії, але змушені спілкуватися. Таке спілкування носить якийсь характер автоматизму і обмежений-ності. Його примітивність полягає не в тому, що репліки прості, а в тому, що за ними немає глибокого сенсу, змісту. Іноді це рівень позначають як конвенціональний (конвенція -соглашеніе). Особливість даного рівня спілкування полягає також і в тому, що суб'єкт не напів-чає ніякої нової інформації.

Наступний рівень спілкування - інформаційний. На цьому рівні відбувається обмін цікавою для співрозмовників новою інформацією, яка є джерелом будь-яких видів актив-ності людини (розумової, емоційної, поведінкової). Інформаційний рівень спілкування носить зазвичай стимулюють-щий характер і переважає в умовах спільної діяльності або при зустрічі старих друзів. Часто рів-ні спілкування змінюються в процесі однієї розмови.

Особистісний рівень спілкування характеризує таке взаємодій ствие, при якому суб'єкти здатні до найглибшої са-мораскритію і розуміння сутності іншої людини, самого себе і навколишнього світу. Даний рівень взаємодії віз-ника в особливих ситуаціях і при певних умовах, коли у людини з'являється натхнення, осяяння, почуття любові, відчуття єднання зі світом, відчуття щастя і т.д. Це особливі сі-туації духовного підйому і розвитку особистості, тому такий рівень може бути ще визначений як духовний.