Правоздатність та дієздатність комерційної організації - студопедія

Відмінність комерційної організації від некомерційної.

Розподіл юридичних осіб на комерційні та некомерційні організації вироблено ст.50 ГК РФ. Критерієм поділу є цілі діяльності організацій. Так, головною відмінністю некомерційної організації від комерційної є те, що некомерційна організація не може мати в якості основної мети своєї діяльності одержання прибутку, тоді як комерційна організація в основному для цього і створюється. Цим головною відмінністю і обумовлені численні відмінності в правовому статусі комерційних і некомерційних організацій.

Комерційної організації відповідно до абз.2 п.1 ст.49 ЦК України притаманна універсальна правоздатність, тобто комерційна організація має право здійснювати будь-яку діяльність, яка не заборонена законом, незалежно від того, чи відповідає вона цілям створення цієї організації чи ні.

Правове регулювання цього питання здійснюється в ст.49 ЦК України.

Правоздатність комерційної організації являє собою окремий випадок правоздатності юридичної особи взагалі. Як зазначено в абз.2 п.1 ст.49 ГК РФ, комерційні організації можуть мати цивільні права і нести цивільні обов'язки, необхідні для здійснення будь-яких видів діяльності, не заборонених законом. Таким чином, в нині діючому ГК України закріплено принцип універсальної правоздатності комерційних організацій, на відміну від цивільного законодавства радянського періоду, де діяв принцип спеціальної правоздатності, тобто організація могла здійснювати тільки операції, що відповідають цілям, зазначеним у її статуті. В даний час комерційна організація може здійснювати будь-які дії, що не суперечать закону.

Засновники або учасники комерційної організації можуть самі обмежити правоздатність свого юридичної особи шляхом відповідної вказівки в установчих документах. Наприклад, може бути накладена заборона на участь комерційної організації в різного роду ризикових угодах (грі на біржі і т.п.).

В принципі, всі юридичні особи, незалежно від того, поширюється на них принцип спеціальної правоздатності чи ні, можуть бути обмежені в правах, але лише у випадках і порядку, передбачених законом. Перш за все, мова йде про обмеження, що накладаються компетентними органами. Так, наприклад, орган, що видав ліцензію на здійснення певного виду діяльності, може відібрати її або замінити іншою, звужує так чи інакше можливість здійснення відповідної діяльності.

Крім таких конкретних обмежень правоздатності є обмеження загального характеру. Так, наприклад, заняття деякими видами діяльності дозволено лише певним юридичним особам, а значить, має вважатися забороненим для всіх інших учасників цивільного обороту (наприклад, страхова, банківська, біржова діяльність).

Засноване на Законі обмеження правоздатності може мати й іншу форму: коли у відповідному акті передбачено, який саме діяльністю юридична особа займатися не може. Так, наприклад, виробничий кооператив не має права випускати акції, (п. 3 ст. 109 ЦК України).

ГК визначає моменти початку і закінчення правоздатності. Правоздатність юридичної особи починається в момент його створення і завершується в момент закінчення ліквідації юридичної особи. Правоздатність щодо здійснення ліцензованої діяльності виникає з моменту отримання ліцензії і припиняється в момент закінчення її терміну дії.