Особливості процедури залучення адвоката до відповідальності (Дабіжа т

Залучення адвоката до кримінальної відповідальності не тягне призупинення статусу адвоката, оскільки адвокат посадовою особою не є і, отже, норми статті 114 КПК України на нього поширюватися не будуть. Факт порушення кримінальної справи щодо адвоката не входить до переліку підстав припинення його статусу згідно з пунктом 1 ст. 16 Федерального закону "Про адвокатську діяльність і адвокатуру в Укаїни". Якби рішення про порушення кримінальної справи відносно адвоката тягло призупинення його статусу, то посадова особа, що винесла дане рішення, побічно наділялося правом щодо призупинення статусу адвоката, що могло б спричиняти різного роду зловживання. Такий підхід суперечив би пункту 4 ст. 16 зазначеного Закону, який постановив, що рішення про призупинення статусу адвоката приймає рада адвокатської палати суб'єкта, а також порушував би принцип незалежності адвокатури шляхом втручання у вирішення питань, що знаходяться у винятковому віданні органів адвокатської спільноти.
Гарантії прав адвоката в разі притягнення до кримінальної відповідальності навряд чи достатні. Специфіка правового статусу адвоката не завжди розуміється особами, що ведуть карний процес, але ж нехтування правами адвокатів загрожує основам конституційного ладу Укаїни, що гарантує кожному право на одержання кваліфікованої юридичної допомоги та право користуватися допомогою адвоката (ст. 48 Конституції РФ). Ще в 1987 р Г.П. Падва висловив пропозицію ввести норму, що зобов'язує погоджувати питання про притягнення адвоката до відповідальності з президією колегії адвокатів, без згоди якого залучення адвоката до відповідальності не повинно мати місце. Така норма посилить професійну незалежність адвоката і можливість здійснення їм більш принципової і послідовної захисту інтересів свого клієнта <8>. При існуючому процесуальному порядку, коли висновок судді на порушення кримінальної справи щодо адвоката не потрібно, а точніше, законодавчо скасовано, запропонована Г.П. Падвою додаткова гарантія виглядає особливо актуально.
--------------------------------
<8> Падва Г.П. Про зміцнення процесуальних гарантій незалежності адвоката // Адвокатура і сучасність. М. ІГіП АН СРСР, 1987. С. 82.

На противагу зазначеному судження можна навести такі аргументи. "Підставою для порушення кримінальної справи є не злочин як юридичний факт, а" достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину "(п. 2 ст. 140 КПК України). Цілком можливо, що ці дані не відповідають дійсності і кримінальну справу або кримінальне переслідування будуть припинені. Саме принцип презумпції невинуватості не дозволяє ототожнювати обвинуваченого з винним, вважати людину злочинцем лише в силу того, що на нього впала підозра і йому пред'явлено звинувачення " <10>. Виходячи із зазначеного судження, висновок судді на порушення кримінальної справи щодо адвоката не повинен обмежувати його винність, а лише виступає додатковою гарантією його обгрунтованого і законного притягнення до кримінальної відповідальності.
--------------------------------
<10> Стецовский Ю.І. Ларін А.М. Конституційний принцип забезпечення обвинуваченому права на захист / Відп. ред. В.П. Кашепов. М. 1988. С. 53.

Якщо ви не знайшли на цій сторінці потрібної вам інформації, спробуйте скористатися пошуком по сайту: