Опорний конспект дисципліни «джерела та системи теплопостачання підприємств», сторінка 56
· У паропроводах насиченого пара: а) з тиском 0,2 МПа і температурою 120 ° С Wпр = 568 ∙ 12,1 ∙ 10 -6 / (0,2 ∙ 10 -3) = 34,6 м / с; б) з тиском 1,3 МПа і температурою 192 ° С Wпр = 568 ∙ 2,44 ∙ 10 -6 / (0,2 ∙ 10 -3) = 6,9 м / с.
· У водяних ТЗ при температурі води: а) 70 ° С Wпр = 568 ∙ 0,415 ∙ 10 -6 / (0,5 ∙ 10 -3) = 0,47 м / с; б) 150 ° С Wпр = 568 ∙ 0,205 ∙ 10 -6 / (0,5 ∙ 10 -3) = 0,23 м / с.
· В конденсатопроводах і мережах ГВП при температурі: а) 70 ° С Wпр = 568 ∙ 0,415 ∙ 10 -6 / (1,0 ∙ 10 -3) = 0,23 м / с; б) 100 ° С Wпр = 568 ∙ 0,32 ∙ 10 -6 / (1,0 ∙ 10 -3) = 0,18 м / с.
Фактичні значення швидкості руху води і пара перевищують наведені значення, тобто вони працюють при мінімальному рівні λ.
Місцеві втрати тиску розраховуються за формулою
де Σξ - сума коефіцієнтів місцевих опорів (табл. 4.1).
З метою спрощення та уніфікації гідравлічного розрахунку формулу (4.54) представляють у вигляді
де lе = (d / λ) Σξ - еквівалентна довжина місцевих опорів на даній ділянці трубопроводу, м (табл. 4.2).
Коефіцієнти місцевих опорів
У табл. 4.2 наведені дані по lе при Σξ = 1, які можуть бути використані для розрахунку lе при будь-яких значеннях Σξ розглянутих ділянок парових, водяних і конденсатних мереж, а в таблиці 4.3 представлені приклади їх використання при розрахунку водяних ТЗ [54]
Еквівалентна довжина місцевих опорів пріΣξ = 1
Приклади розрахунку еквівалентних довжин в водяних ТЗ
Сумарні втрати тиску на ділянці
де α = δрм / δрл = lе / l - частка місцевих втрат на ділянці, а l + lе = lпр - приведена довжина ділянки. На стадії попереднього розрахунку α можна приймати по табл. 4.4 або використовувати оціночну формулу Б.Л. Шіфрінсона
де z - коефіцієнт (0,01 - для водяних мереж; 0,05-0,1 - для парових мереж); G - витрата теплоносія на головному ділянці розгалуженого теплопроводу, т / год.
Порядок гідравлічного розрахунку ТС
Наведені формули використані при складанні таблиць і побудові номограм для гідравлічного розрахунку теплових мереж [1,10], які широко використовуються при проектуванні ТС. Слід мати на увазі, що вибір діаметрів і довжин ділянок повинен відповідати оптимального варіанту трасування на генплані проммайданчика підприємства або району забудови, тобто розглядається як частина загальної задачі оцінки ефективності інвестицій в будівництво СТ. На стадії вибору альтернативних варіантів СТ допустимо спрощення розрахунків за рахунок обліку ряду практичних рекомендацій:
· У водяних ТЗ, включаючи мережі ГВП, питомі втрати тиску Rл в основному (розрахунковому) теплопроводі від ІТ до найвіддаленішого споживача не повинні перевищувати 80 Па / м, а в відгалуженнях від нього - 300 Па / м. При цьому швидкість води не повинна перевищувати 3 м / с.
· У паропроводах питомі втрати тиску Rл повинні відповідати швидкості перегрітого (насиченого) пара, яка не повинна перевищувати максимально допустимі значення: 50 (35) м / с при dу ≤ 200 мм; 80 (60) м / с при dу> 200 мм.
Починають гідравлічний розрахунок з розробки розрахункової схеми мереж і виділення розрахункових ділянок і їх нумерації із зазначенням протяжності, розрахункових навантажень і витрат теплоносія. потім:
1. Розрахунок основного теплопроводу. Вибір за таблицями або номограммам [1, рис. 5.7, 5.8] (Додаток 3.ОК) d і Rл кожної ділянки за відомим витраті і відповідного значенням kе з урахуванням практичних рекомендацій.
2. Визначення Σξ по розрахунковій схемі і табл. 4.1, розрахунок lе = lе1Σξ (подібно табл. 4.3) з використанням даних табл. 4.2 і втрат тиску (напору) на кожній ділянці. Вибір наявного напору у споживачів і на колекторах ІТ.