Мергель - гірнича енциклопедія - енциклопедії & словники

(Нім. Mergel, від лат. Marga * a. Marl, marlstone; н. Mergel, Mergelerde; ф. Marne; і. Margo) - осадова горн. порода змішаного глинисто-карбонатного складу; містить 30-90% карбонатів (кальцит, рідше доломіт) і, відповідно, від 70 до 10% глинистих частинок. B залежності від відносного кількості компонентів можливий безперервний ряд: вапняк - глинистий вапняк - мергель - вапняна глина - глина. Пo мінеральному складу карбонатів M. діляться на вапняні і доломіту. B залежності від домішок розрізняють кремнеземні, глауконітові, піщанисті, слюдістие, бітумінозні, вуглисті і т.д. M. містить гіпс, розсіяний або у вигляді желвачков, тонких прошарків та ін. Зв. гіпсовим (різновиди - гіпсо-доломітовий і ангідриту-доломітовий M.). Забарвлення різноманітна, частіше світла.
M. зустрічаються серед відкладень від верх. протерозою (Урал) до неогену (Кавказ), утворюючи великі пластообразниє поклади. Широко використовуються в цьом. пром-сті. Із загальної кількості м-ний карбонатних порід в CCCP, розвіданих як цем. сировини, 25% представлено M. Ha M. працюють Катав-Іванівський (Урал), Новоукраїнський та Амвросіївський (Донбас) цем. з-ди. Висококарбонатние M. використовуються для вироб-ва щебеню, зазвичай невисоких марок. M. гіпсовий і його різновиди практич. цінності не представляють. Cм. також карбонатні породи.

Див. Також `Мергель` в інших словниках

м \ 'ергель, -я, мн. ч. -і, -ів і - \ 'я, - \' їй

мергелю, мн. немає, м. (геол.). Осадова гірська порода, що складається з глини і вапняку; то ж, що рухляк.

Мергель (нім. Mergel, від лат. Marga)

осадова гірська порода, що складається з кальциту або доломіту і глинистих мінералів. Співвідношення карбонатної і глинистої складових можуть бути різними. Зазвичай до М. відносять породу, що містить від 30 до 90% CaCO3 або MgCO3 і, відповідно, від 70 до 10% глинистих частинок. Розрізняють глинисті, вапняні, крейдоподібні і доломіту М. а в залежності від домішок - кремнеземисті, глауконітові, піщанисті, слюдістие, бітумінозні, вуглисті і т.д. Забарвлення різноманітна, частіше світла. М. широко поширені в природі, зустрічаються у всіх системах, починаючи з протерозою. В СРСР М. розвинені повсюдно серед карбонатних і глинистих товщ. Використовуються як сировина у виробництві деяких видів цем.

рухляк, Тріскун, гірська порода, що представляє глинистий вапняк. Містить глину і вапно в різних пропорціях, а також пісок вуглекислий магній і ін. Домішки. Вапняний М. (який містить велику кількість вапна) застосовується для вапнування грунтів, Дози М. залежать від його складу; зазвичай вноситься від 10 до 30 т на 1 га. М. не вимагає розуміли. Вноситься частіше з осені (див. Мергелеваніе).