Лісова пожежа і його вплив на ліс, публікація в журналі «молодий вчений»
Була екологічним фактором, лісові пожежі мали місце на нашій планеті задовго до появи людини, як екологічного виду. І # xa0; в даний час виникають лісові пожежі від природних причин: блискавок, вулканів, метеоритів.
Ключові слова: лісова пожежа, стан і # xa0; динаміку лісового фондаУкаіни, лісові горючі матеріали, три типи лісових пожеж наземні, надземні і # xa0; підземні.
Лісова пожежа # xa0; - це стихійне некероване розподіл вогню по лісовій площі [1]. С # xa0; лісовими пожежами людство зіштовхнулося на зорі свого існування. Колись, ймовірно, саме лісові пожежі сприяли тому, що люди починали використовувати вогонь для обігріву осель, підготовка площ для вирощування сільськогосподарських культур.
Лісові пожежі є основним чинником, що визначає стан і # xa0; динаміку лісового фондаУкаіни, особливо районів Сибіру і # xa0; Далекого Сходу. Не випадково багатьма лісівниками досліджувався вплив лісових пожеж на формування сучасного вигляду тайгового ландшафту.
Лісові пожежі є історично постійним фактором формування лісів північної півкулі. Усунення природних пожеж нерідко призводить до # xa0; негативних наслідків в # xa0; сенс існування лісової рослинності. Іншими словами, можна сказати, що дослідження, виконані в # xa0; області лісознавства, геоботаніки, ґрунтознавства, біогеографії та # xa0; фізіології рослин, дозволяють розглядати лісові пожежі і # xa0; взагалі горіння в # xa0; лісі як важливий екологічний фактор формування рослинності і # xa0; середовища проживання.
Ділянки лісової території істотно розрізняються за ступенем ймовірності виникнення лісових пожеж та # xa0; інтенсивності горіння. Останнє пояснюється тим, що природа лісової пожежі, його різновид і # xa0; інтенсивність, в # xa0; більшою мірою залежить від запасу, характеру стану горючих матеріалів, ніж від іншого чинника, що впливає на поширення пожежі. Лісові горючі матеріали (ЛГМ) істотно розрізняються по швидкості займання, висоті полум'я і # xa0; швидкості поширення полум'я по окремих компонентах. Не випадково вченими в # xa0; різні роки пропонувалася ціла серія класифікацій лісових горючих матеріалів з # xa0; урахуванням їх ярусного розташування, походження і # xa0; генезису.
Найбільш пожежонебезпечний зони в # xa0; соснових насадженнях # xa0; - це їх узлісся, де нерідко для загоряння достатньо іскри від проходить повз транспорту, кинутого недопалка або сірника.
Підвищена горимо сосняков визначається рядом біологічних особливостей сосни звичайної. До # xa0; таких насамперед слід віднести високу прозорий деревного полога стиглих сосняків, яка сприяє швидкому висиханню живого напочвенного покриву і # xa0; лісової підстилки. Для сосняков характерна наявність значної кількості смолистого отпада, деструкція якого в # xa0; ряді типів лісу, в # xa0; зокрема з групи сухих, затягується на багато років. Запас горючих матеріалів в # xa0; сосняках Московської області в 1,5 раз вище, ніж в # xa0; лиственничниках і # xa0; в 3 рази більше, ніж в # xa0; березняках.
Порівняння геоботанічних описів на наступний рік після випалювання порубкових залишків на вирубці показало, що в # xa0; результаті випалювання знизилося проективне покриття живого напочвенного покриву і # xa0; змінилося велика кількість деяких видів. За даними # xa0; В. # xa0; Д. # xa0; Перевозникова і # xa0; А. # xa0; В. # xa0; Брюханова після випалювання в # xa0; напочвенном покриві спостерігається мозаїчність, за рахунок якого зменшується наявність вейника тупоколоскового і # xa0; збільшується таких видів трав'янистих рослин, як кипрей, горошок мишачий і # xa0; чистотіл. Кількість великих трав (борець високий, осот різнолистний, дудник, василистник) скорочується.
Якщо врахувати, що відмерлий травостій, особливо зі злаків, є дуже важливим компонентом наземних ЛГМ, легко загорається і # xa0; добре підтримує горіння, то не можна не погодитися з # xa0; думкою вчених відносять його до # xa0; найбільш небезпечним горючих матеріалів. Зміна видового складу живого напочвенного покриву, викликане цільовими профілактичними випалювання безсумнівно буде сприяти зниженню потенційної небезпеки виникнення і # xa0; розповсюдження лісової пожежі.
При проектуванні і # xa0; проведення профілактичних випалювання надґрунтових горючих матеріалів дуже важливо врахувати цілий ряд факторів, в # xa0; зокрема сезон їх проведення. Дослідження # xa0; М. # xa0; Г. # xa0; Балашова, Г. # xa0; П. # xa0; Телицин і # xa0; М.А, Шешукова, С. # xa0; А. # xa0; Громико показали, що проведення профілактичних випалювання навесні призводить до # xa0; ряду негативних наслідків. Наприклад, якщо восени попереднього року не випадало інтенсивні дощі, то навесні при випалюванні всохлого травостою побіжний вогонь заглиблюється в # xa0; підстилку і # xa0; трансформується в # xa0; Підстилковий-гумусові і # xa0; торф'яні пожежі. Крім того, весняні профілактичні випалювання більш небезпечні ніж осінні, так як навесні значно вища ймовірність виходу вогню з під контролю.
На жаль, для більшості районів України нормативи п # xa0; проведення цільових випалювання не розроблені, що стримує їх проведення в # xa0; широких виробничих масштабах, а # xa0; так само призводить до # xa0; разі проведення до # xa0; виникнення лісових пожеж .
М. # xa0; А. # xa0; Софронов [6] вважає, що дану площу блоків явно завищена. На думку [8], для відмежування основних протипожежних блоків доцільно використовувати 30-50- метрові протипожежні розриви, а # xa0; всередині блоків слід створювати більш дрібні блоки мінералізованими смугами. М. # xa0; А. # xa0; Софронов [6] пропонує розділити великі лісові масиви на блоки протипожежними заслонами, а # xa0; особливо небезпечні ділянки розділити на блоки другого порядку площею 100 га. При цьому бар'єри, що ділять ділянку на блоки другого порядку повинні мати ширину не менше 50-80 м.
У Німеччині в # xa0; пожежонебезпечних лісових масивах протипожежні заслони першого порядку встановлюються через 2-3 км, утворюють таким чином протипожежні блоки площею 400-900 га. Дискусія про # xa0; доцільності і # xa0; ефективності розчленування лісової території на блоки протипожежними бар'єрами підтримується і # xa0; іншими вченими [3; 6]. В # xa0; ряді робіт [8; 9], відзначається, що якщо лісовий масив розділений на замкнуті блоки, то пожежа, що виникає всередині одного з блоків, не виходить за його прибудови, в # xa0; силу ізольованості горючих матеріалів іншого блоку. В # xa0; той же час існує і # xa0; інша точка зору, яка полягає в # xa0; тому, що систему протипожежних бар'єрів слід розглядати лише як мережа опорних смуг для боротьби з # xa0; лісовими пожежами [5].
У науковій літературі є відомості і # xa0; про негативну роль протипожежних бар'єрів. В # xa0; зокрема, І. # xa0; В. # xa0; Овсянников [5] відзначає, що протипожежні розриви шириною 80-100 м # xa0; підсилюють вітер, роздмухує пожежу, і # xa0; далеко не завжди можуть бути ефективним перешкодою для верхових пожеж. Низьку ефективність, в # xa0; плані стримування верхових лісових пожеж в 1972 # xa0; г. в # xa0; центральних районах європейської частини України [1].
Найбільш надійним перешкодою на шляху лісової пожежі є протипожежний заслон. Останній об'єднує в # xa0; собі дорогу з # xa0; створеними уздовж неї мінералізованими (2,8 м) і # xa0; листяними смугами шириною 100-150 м.
На активно території лісового фондаУкаіни щорічно реєструється від 10 до 35 тис. Лісових пожеж, що охоплюють площу від 0,5 до 2,5 млн. Га. С # xa0; урахуванням горимо лісів на неохоронюваних і # xa0; епізодично охоронюваних територіях північних районів Сибіру і # xa0; Далекого Сходу загальна величина пройдена вогнем площі становить від 2,0 до 5,5 млн. Га. В # xa0; результаті згорання органічних матеріалів з # xa0; цих площ щорічно виділяється від 14,0 до 40,0 мт вуглецю, крім того, пошкоджується вогнем значна кількість дерев, що створює небезпеку зниження їх стійкості проти шкідників і # xa0; хвороб
Дослідження # xa0; І. # xa0; С. # xa0; Меліхова [4] показали. Що безпосередній вплив пожежі на деревостани найчастіше проявляється в # xa0; несенні вогневих пошкоджень (трави), в # xa0; залежно від величини яких послаблюється життєстійкість дерев або настає їх загибель. Вогневі пошкодження дерев проявляються в # xa0; вигляді: опіків стовбура і # xa0; глибших поранень, що викликають Дуплисті; опіків і # xa0; перегорання коренів; опіків крони.
Відомо [1], що найбільш чутливий до # xa0; термічному впливу пожежі тонкий шар живих клітин, що забезпечує приріст ство, коренів і # xa0; гілок дерев за діаметром # xa0; - камбій. Дослідження показали, [7], відсутність різних в # xa0; термічної стійкості протоплазми у # xa0; різних деревних порід. Останнє свідчить про # xa0; більшої стійкості до # xa0; пожеж дерев з # xa0; глибокою кореневою системою і # xa0; товстою корою
Як зазначалося раніше, соснові насадження відрізняються підвищеною горимо в порівнянні з # xa0; насадженнями інших лісових формацій, які ростуть в # xa0; аналогічних умовах. Однак, незважаючи на високу горимо, соснові насадження в # xa0; результаті пожеж рідко гинуть повністю. Завдяки високо піднятою кроні і # xa0; стрижневою кореневою системою сосна є більш вогнестійкою породою, ніж ялиця, ялина і # xa0; кедр. Багато дослідників проводили роботи по встановленню ступеня стійкості насаджень в # xa0; залежно від таксаційних показників [4]. Експериментально встановлено залежність стійкість соснових насаджень проти вогню в # xa0; залежно від типу лісу, вік деревостанів, повноти деревостану, середньої висоти деревостану, і # xa0; ряду інших факторів [4].
Для практичної діяльності дуже важливо знати безпосередньо після пожежі, яка частка дерев в # xa0; найближчі роки (або місяці) втратить життєздатність. Найбільш поширеним візуальним діагностичною ознакою ступеня пошкодження дерева вогнем, отже, і # xa0; його подальшої життєздатності є висота нагару на стовбурі [1; 5].
Основні терміни (генеруються автоматично). лісових пожеж, числа лісових пожеж, горючих матеріалів, лісові пожежі, загального числа лісових, лісових пожеж наземні, лісових пожеж в останні, лісових пожеж з позиції, лісових пожеж і інтенсивності, частка лісових пожеж, спалахів лісових пожеж, вплив лісових пожеж, і характером лісових пожеж, лісових горючих матеріалів, про класифікаціях лісових пожеж, до виникнення лісових пожеж, верхових лісових пожеж, лісової пожежі, Вплив лісових пожеж, надґрунтових горючих матеріалів.
Ключові слова
лісова пожежа, стан і динаміку лісового фондаУкаіни, лісові горючі матеріали, три типи лісових пожеж наземні, надземні і підземні.